Функції державного ринкового нагляду в загальній системі технічного регулювання

Сфера державного ринкового нагляду в Україні регулюється Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі – Закон про ринковий нагляд), Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Згідно зі статтею 46 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» контроль відповідності продукції вимогам технічних регламентів здійснюється шляхом державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції, що регулюється Законом України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції».

Державний ринковий нагляд як одна зі складових системи технічного регулювання має важливе значення для виробництва безпечної продукції, оскільки забезпечує виявлення та запобігання введенню в обіг небезпечної продукції, захист споживачів від небезпечної продукції шляхом встановлення відповідності продукції вимогам технічних регламентів і загальній вимозі щодо безпечності продукції

Органи ринкового нагляду становлять єдину систему державного ринкового нагляду.

На сьогодні постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд»№ 1069 від 28.12.2016 визначено сім органів державного ринкового нагляду, а саме:

• Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека);
• Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція);
• Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС);
• Державна служба України з питань праці (Держпраці);
• Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба);
• Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція);
• Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).

Законодавчі акти України в сфері державного ринкового нагляду розроблено на основі таких актів законодавства ЄС у цій сфері:

• Регламенту (ЄС) № 765/2008 Європейського Парламенту та Ради від 09.07.2008, яким встановлюються вимоги щодо акредитації та ринкового нагляду стосовно реалізації продукції та скасовується Регламент (ЄЕС) № 339/93;
• Рішенню № 768/2008/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 09.07.2008 про спільні рамки щодо реалізації продукції та щодо скасування Рішення Ради 93/465/ЄЕС;
• Директиві 2001/95/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 03.12.2001 про загальну безпеку продукції та повністю враховує положення цієї директиви;
• Директиві Ради 85/374/ЄЕС від 25.07.1985 про наближення законів, підзаконних актів та адміністративних положень держав-членів щодо відповідальності за дефектну продукцію.
• Відповідність національного законодавства у сфері державного ринкового нагляду зазначеному вище законодавству ЄС підтверджено результатами оцінювання, проведеногоЄвропейською Комісією.

Державний ринковий нагляд здійснюється не за діяльністю суб’єктів господарювання, а за продукцією, яка є об’єктом відповідних технічних регламентів, а також за продукцією, яка не є об’єктом технічних регламентів з метою забезпечення її відповідності встановленим вимогам.

Державний ринковий нагляд здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції згідно із секторальними планами, а позапланові – у розповсюджувачів та виробників такої продукції за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об’єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам.

У разі встановлення факту невідповідності продукції встановленим вимогам орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб’єкта господарювання вжити протягом визначеного терміну часу заходів щодо приведення такої продукції у відповідність. Усунення з ринку суб’єктів господарювання із сумнівною репутацією до повноважень органів ринкового нагляду не входить.

Водночас Законом про ринковий нагляд встановлено права посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, відповідно до яких вони мають право вимагати від суб’єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів.

Також у разі, якщо під час проведення органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції суб’єктом господарювання надано висновки експертизи, протоколи випробувань продукції, сертифікати відповідності або інші документи про відповідність, видані за результатами добровільної оцінки відповідності акредитованими органами з оцінки відповідності, органи ринкового нагляду належним чином ураховують ці документи.

Моніторинг продукції здійснюється органами ринкового нагляду після введення її в обіг. Таким чином, ринковий нагляд формально не здійснюється на стадіях проектування та виробництва, тобто до того, як виробник взяв на себе відповідальність за відповідність продукції, як правило, через складання декларації про відповідність та нанесення знака відповідності. Утім, співпраця на стадіях проектування та виробництва можлива між органами з оцінки відповідності та суб’єктами господарської діяльності. Таке співробітництво може допомогти у вжитті запобіжних заходів та у якомога ранішому виявленні проблем, пов’язаних із безпечністю та відповідністю. Здійснюючи державний ринковий нагляд, органи ринкового нагляду перевіряють відповідність продукції правовим вимогам, застосовним на момент її введення в обіг або, за потреби, введення в експлуатацію.

За матеріалами журналу “Надзвичайна ситуація+”